Чому є нагальна аналітична і політична необхідність говорити про приватні військові компанії у ворожій державі — комерційно-корпоративні підприємства, що захищають інтереси кількох осіб?

У лекції письменника і філософа Анатолія Дністрового буде зроблено невеликий огляд історії питання — досвід і виникнення приватних військових кампаній у демократичних країнах і відмінність від таких компаній у країнах перехідних і авторитарних (бойові організації комуністів чи нацистських “штурмовиків” у Веймарській республіці).

Говорячи про російську історію, Анатолій зверне увагу на “каральну” та “путчистську” функцію приватних військових компаній у цій державі. Чи не першою ПВК у російській історії стала опричнина, на репресивному досвіді якої постало самодержавство як форма тиранічного правління. На думку лектора, новітні ПВК у росії мають значно глобальніший, а відтак і небезпечніший масштаб діяльності та ресурсів. Взірцем ПВК такого нового типу є “Вагнер”.

Видобування корисних копалин у африканських країнах, повне сприяння оборонно-промислового комплексу російської держави, фактична відсутність правових рамок і обмежень щодо злочинних дій, окремі рахунки з безмежними фінансовими ресурсами, широка мережа транснаціональної діяльності, забезпечення важким озброєнням від артилерії й танків до ракет і авіації, власні медійні та інформаційні ресурси — усе це робить ПВК Вагнер однією з найбільших злочинних і терористичних організацій у світі ХХІ століття. Справжня мета створення таких приватних військових кампаній проявиться у перспективі, коли російське суспільство після низки невдач на фронті в Україні стане деморалізованим. Це підготовка до сценарію хаосу, коли в умовах економічного колапсу та руйнації вертикалі влади, що можуть настати від непомірного тягаря війни, правлячій кремлівській кліці доведеться захищатися від політичних конкурентів за допомогою ПВК, а не деморалізованих збройних сил чи не менш деморалізованих чиновників державного апарату.